Автор 
Співробітники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника зафільмували несподіваного гостя на засніжених теренах. Попри календарну зиму, один із місцевих мешканців — єнотоподібний собака — вирішив достроково завершити свій сезонний сон і вирушити на прогулянку.
На оприлюднених науковцями кадрах видно, як пухнастий звір впевнено долає снігові замети. Фахівці зазначають, що такий прояв активності посеред лютневих холодів не є типовим, хоча зимовий сон цієї тварини за своєю природою не є глибоким. Будь-які різкі коливання у довкіллі можуть стати для звіра сигналом до дії.
Дослідники виділяють кілька ключових факторів, що могли вигнати тварину з теплої нори:
“Що саме змусило єнотоподібного собаку перервати сплячку? Причин може бути декілька: від тимчасового потепління та нестачі жирових запасів до порушення спокою лігва або впливу хижака. Також не варто забувати про наближення весни – збільшення світлового дня дедалі частіше будить тварин,” – пояснюють у заповіднику.
Єнотоподібний собака, якого також часто називають уссурійським єнотом або мангутом, є унікальним представником родини псових. Це кремезний, всеїдний ссавець, який має низку характерних рис:
- Довжина тіла може сягати 80 см, де хвіст займає до 25 см.
- Висота у загривку становить близько 40 см.
- У зимовий період вага дорослої особини може досягати 10 кг.
- Має коротку морду з характерними “баками” з довшої шерсті з боків.
У виборі житла цей звір демонструє дивовижну невибагливість. Він може оселитися в покинутих норах борсуків чи лисиць, під корінням дерев, у скелястих ущелинах або навіть у копицях сіна. В умовах Чорнобильської зони тварини часто адаптують під свої потреби людські споруди, займаючи старі землянки, траншеї та покинуті бліндажі.
Цікавою є і тактика самооборони звіра. На відміну від більшості псових, єнотоподібний собака не проявляє агресії. Його головна зброя – пасивність. Якщо втекти не вдається, він просто прикидається мертвим, падаючи на спину і задираючи лапи вгору, чекаючи, поки загроза зникне.
Чи стане це пробудження масовим, чи це лише одиничний випадок – покажуть подальші спостереження за екосистемою заповідника.
Коментарі