Автор 
Адміністрація президента США Дональда Трампа передала європейським партнерам кілька документів, у яких викладено бачення післявоєнного відновлення України та можливі кроки для поступової інтеграції російської економіки у світові процеси. Про зміст цих напрацювань розповіли джерела The Wall Street Journal.
Пропозиції щодо використання заморожених активів
Один із документів описує механізм залучення близько 200 мільярдів доларів російських активів, заморожених на Заході. Передбачається, що американські компанії можуть отримати доступ до цих коштів та інвестувати їх у проєкти в Україні. Серед ідей – створення дата-центру, що працював би на енергії Запорізької АЕС, яка нині перебуває під контролем російських військ.
Інший документ пропонує план економічної реінтеграції Росії: можливість інвестицій американських компаній у стратегічні галузі, включно з видобутком рідкісноземельних металів та нафтовими проєктами в Арктиці. Також ідеться про відновлення енергопостачання Росії до країн Європи.
У Єврокомісії ж наполягають на іншому підході – перетворенні заморожених активів на «репараційний кредит» для України. Американська сторона застерігає, що такий підхід не створить довгострокового фінансового ресурсу. За даними WSJ, Вашингтон розглядає модель приватного інвестування, яка під американським управлінням могла б збільшити капітал до 800 мільярдів доларів.
Європейські сумніви та історичні паралелі
Європейські уряди поставилися до цих пропозицій з обережністю. Вони побоюються, що такий план не лише дозволить Москві стабілізувати економіку, а й посилить її військові спроможності. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив 8 грудня, що сприймає ініціативи США «скептично».
Деякі європейські чиновники провели паралелі між ідеями Трампа та його попередніми проєктами, зокрема щодо Сектора Гази. Інші порівняли запропоновану модель домовленостей з Ялтинською конференцією 1945 року, коли союзники визначали правила повоєнного світу.
Використання російських активів як основи для спільних інвестицій уперше згадувалося у первинному варіанті американського 28-пунктного мирного плану. Надалі документ був скоригований після переговорів із Києвом.
Розбіжності всередині ЄС
Тема заморожених активів спричинила дискусії всередині Європейського Союзу. Пропозицію про «репараційний кредит» підтримує Єврокомісія, однак проти виступає Бельгія, на депозитарії якої зберігається більша частина цих коштів.
Заяви Росії про переговори
На цьому тлі глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що США та Росія нібито вже досягли згоди щодо «нейтрального, позаблокового та без’ядерного статусу України». Він стверджує, що після переговорів Путіна та спецпосланця Стіва Віткоффа сторони усунули попередні непорозуміння.
Лавров також повідомив, що Москва передала Вашингтону додаткові пропозиції щодо колективних гарантій безпеки та вимагає ухвалення пакету домовленостей про «довготривалий мир». На його думку, Європа прагне лише тимчасового перемир’я.
Міністр заявив про обмін майже 2,5 тисячами військовополонених та передачу Україні понад 11 тисяч тіл загиблих військових, водночас назвавши нічим не підтверджену цифру втрат ЗСУ «понад мільйон людей». Лавров не навів джерел цих даних.
Дискусії навколо запропонованих США моделей фінансування, участі приватного сектору та умов можливого мирного процесу тривають, тоді як європейські держави та Київ оцінюють можливі наслідки таких рішень.
Коментарі