Автор 
Міжнародна група дослідників представила нові докази, які можуть змінити розуміння початку найсмертоноснішої пандемії середньовіччя. Вчені припускають, що Чорна смерть – бубонна чума, що знищила десятки мільйонів людей у XIV столітті – могла виникнути не лише через поширення збудника, а й через різку зміну клімату, спричинену виверженням вулкана.
Пандемія 1347-1353 років забрала до 60% населення в окремих регіонах Європи, Азії та Північної Африки. Хоча науковці давно встановили роль бактерії Yersinia pestis та шлях її потрапляння до Європи через район Чорного моря, точний механізм, що запустив епідемію, залишався невідомим.
Кліматичний слід XIV століття
У новому дослідженні фахівці Кембриджського університету та Інституту Лейбніца проаналізували річні кільця дерев, дані з крижаних кернів Антарктиди та Гренландії, а також письмові джерела доби. Вони виявили ознаки масштабного виверження вулкана, що сталося приблизно у 1345 році – за два роки до початку пандемії.
За висновками вчених, виверження викинуло до атмосфери величезні обсяги газів і попелу, що спровокувало тимчасове охолодження клімату та тривалу нестабільність погоди.
1345, 1346 і 1347 роки для півдня Європи стали незвично холодними і вологими – саме такі умови часто призводять до неврожаю, голоду та послаблення економічних систем.
Як погодні катаклізми сприяли поширенню чуми
На думку дослідників, погіршення клімату могло мати несподіваний наслідок – змінити торгові маршрути та збільшити транспорт зерна між регіонами.
Італійські міста-держави Венеція та Генуя, які зазвичай конкурували між собою, були змушені укласти мир із Золотою Ордою, щоб імпортувати великі обсяги зерна з Причорномор’я. Потік суден у 1347 році різко зріс – і саме цими шляхами, вірогідно, до Європи потрапили заражені блохи та щури.
«Протягом понад століття ці могутні італійські міста-держави встановили торговельні шляхи на великі відстані через Середземне і Чорне моря, що дало їм змогу створити високоефективну систему запобігання голоду»,
зазначив доктор Мартін Баух, історик середньовічного клімату та епідеміології.
Нова гіпотеза, що поєднує природу та історію
Виверження вулкана може стати ключовою ланкою, яка пояснює, чому пандемія вибухнула саме тоді й чому її наслідки були такими руйнівними. Кліматична нестабільність, голод, зростання міграційних і торговельних потоків створили ідеальні умови для блискавичного поширення хвороби.
Нове дослідження не скасовує попередніх теорій, але пропонує ширший контекст – Чорна смерть могла бути не лише епідемічним явищем, а комплексною кризою, спровокованою взаємодією природи та людських систем.
Робота вчених відкриває шлях до подальших досліджень і допомагає краще зрозуміти, як кліматичні події здатні змінювати хід історії.
Коментарі