Автор 
Уже 19 лютого Вашингтон стане майданчиком для першого офіційного засідання «Ради миру» – нової ініціативи Дональда Трампа, що претендує на роль ключового майданчика для глобальних рішень. Однак подія, покликана продемонструвати лідерство США, наразі супроводжується гострими питаннями та відмовою впливових союзників від участі.
Сам американський президент описує свій проєкт у звичній манері, наголошуючи на його історичній вазі та винятковості:
«Це найпрестижніша рада лідерів, яку будь-коли створювали».
Проте за лаштунками дипломатичного світу ситуація виглядає значно складнішою. Початкова концепція Ради, яку представив Білий дім, була досить вузькою – орган мав контролювати процес роззброєння Гази та забезпечувати перехід до технократичного управління регіоном. У листопаді 2025 року такий підхід навіть отримав офіційну підтримку з боку Організації Об’єднаних Націй.
Але в міру наближення дати засідання реальні завдання структури стали загадкою навіть для найближчих партнерів Штатів. Головним каменем спотикання став проєкт статуту, де питання Гази не згадується зовсім. Саме це розмивання цілей змусило Велику Британію, Францію та низку інших країн Європейського Союзу прийняти рішення не долучатися до ініціативи.
Адміністрація Трампа намагається запевнити світ, що Рада не має на меті підміняти собою ООН або розширювати вплив поза межі окремих регіональних питань. Проте аналітики залишаються непохитними: текст статуту свідчить про те, що амбіції нового органу можуть виявитися значно ширшими, ніж це декларується публічно.
Коментарі