У найближчі роки обслуговування державного боргу залишатиметься одним із ключових викликів для українських фінансів. За урядовими розрахунками, щороку на ці потреби спрямовуватиметься близько 10% валового внутрішнього продукту.
Такий масштаб виплат закладено у борговій стратегії на 2026-2028 роки, яку Кабінет міністрів затвердив 24 грудня. Документ визначає обсяг коштів, що держава планує спрямувати як на погашення основної суми боргу, так і на сплату відсотків.
Загалом у 2025 році витрати на борг мають становити 1,05 трлн грн. Далі суми зростатимуть: 1,17 трлн грн у 2026 році, 1,26 трлн грн у 2027-му та 1,29 трлн грн у 2028-му. У середньому це 1,193 трлн грн щороку.
У відношенні до прогнозованого ВВП ці видатки виглядають ще показовіше. У 2025 році боргові платежі сягнуть 11,7% економіки, у 2026-му – 11,3%, у 2027-му – 10,5%, а у 2028 році знизяться до 9,5%.
У Міністерстві фінансів, яке готувало документ, наголошують: попри значні суми, структура державного боргу за останні роки стала помітно якіснішою.
Основна частина нових запозичень залучається на пільгових умовах. Це дозволило зменшити середньозважену вартість боргу до 4,9% станом на літо 2025 року. Для порівняння, до початку повномасштабної війни цей показник становив 7,2%.
Водночас ризики для фінансової стійкості залишаються. Наразі 75% державного боргу припадає на зовнішні зобов’язання, а загальна частка боргу, номінованого в іноземній валюті, сягає 77%.
Це означає високу чутливість до валютних коливань, на що у Мінфіні звертають окрему увагу. Разом з тим внутрішній ринок запозичень продовжує відігравати важливу роль у фінансуванні бюджету.
“Водночас внутрішній ринок залишається важливим джерелом ліквідності: чисте фінансування за період з 2022 року по 2 квартал 2025 року становило 659 млрд грн”, – зазначається у стратегії.
У найближчі роки держава балансуватиме між необхідністю виконувати боргові зобов’язання та зменшувати ризики для бюджету, водночас зберігаючи доступ до внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.








Коментарі