Автор 
Українські експортери не поспішають повністю відмовлятися від морського маршруту, попри посилення тиску Росії. Пауза. Більшість учасників ринку воліє чекати на відновлення стабільної роботи портів, а не переходити на дорожчі альтернативні шляхи доставки.
Про це повідомила Асоціація міжнародних експедиторів України, зазначивши, що після ускладнення роботи українського морського коридору частину пшениці та інших вантажів почали поступово переорієнтовувати на Дунай.
Певне пожвавлення вже помітне. Водночас різкого перерозподілу потоків не сталося ні в напрямку дунайських портів, ні через західні автомобільні пункти пропуску.
Галузь наголошує, що наявні логістичні альтернативи не можуть замінити можливості портів Великої Одеси. Торік вони перевалили майже 97,2 млн тонн вантажів, тобто в середньому близько 8,1 млн тонн щомісяця.
Наземний експорт також має свої межі. Перевезення залізницею та автотранспортом до країн Європейського Союзу стримуються пропускною спроможністю прикордонних переходів і залізничної інфраструктури. За оцінкою аналітиків Barva Invest, максимальний обсяг цього напрямку становив приблизно 900 тисяч тонн на місяць.
Дунайський маршрут теж не позбавлений ризиків. За даними Ukrainian Shipping Magszine, він здатний забезпечити близько 1,3 млн тонн перевалки щомісяця, однак його можливості обмежують осадка через зниження рівня води, зокрема в гирлі Бистре до 5,5 м, вразливість під’їзних мостів і нестача флоту після тривалого відстою.
Окрему роль може знову відіграти румунський порт Констанца. Проте й там українським вантажам доведеться конкурувати за баржі, складські потужності, залізничні ресурси та час обробки, адже порт працює у власному сезонному навантаженні.
Саме тому експортери поки не готові компенсувати втрату морського каналу будь-якою ціною. Обережність зберігається. Ринок розраховує, що робота морських портів відновиться швидше, ніж альтернативні маршрути зможуть повноцінно замінити їхні можливості.
Коментарі