Автор 
Штучний інтелект дедалі частіше стає джерелом новин, однак точність таких матеріалів викликає занепокоєння. Згідно з дослідженням Європейської мовної спілки (EBU), 45% відповідей ШІ-помічників містять суттєві спотворення або помилки незалежно від мови, країни чи платформи.
У масштабному дослідженні, до якого долучилися 22 суспільні мовники з 18 країн, журналісти перевірили понад 3 тисячі відповідей від найпопулярніших ШІ-асистентів — ChatGPT, Copilot, Gemini та Perplexity. Вони оцінювали відповіді за точністю, достовірністю джерел, коректністю контексту та відокремленням фактів від суджень.
Результати виявилися тривожними: майже половина відповідей мала суттєві недоліки. У 31% випадків системи некоректно посилалися на джерела або не надавали їх взагалі, а 20% відповідей містили серйозні фактичні помилки чи застарілі дані. Найгірше себе проявив Gemini — його неточні відповіді зафіксовані у 76% запитів, що вдвічі більше, ніж у конкурентів.
EBU наголошує, що ці помилки мають системний і глобальний характер. Директор EBU Media Жан-Філіп де Тендер заявив, що така недостовірність ставить під загрозу суспільну довіру:
«Коли люди не знають, чому довіряти, вони зрештою не довіряють нічому. Це проблема не однієї мови чи країни — це спільна інформаційна криза».
За даними Інституту Рейтер, вже 7% користувачів отримують новини безпосередньо від ШІ-помічників, а серед молоді до 25 років цей показник сягає 15%. Експерти попереджають, що без чітких стандартів перевірки контенту суспільство ризикує втратити орієнтири у потоках дезінформації.
Програмний директор BBC Generative AI Пітер Арчер зазначив, що потенціал ШІ у сфері новин великий, але «довіра має залишатися головним орієнтиром». Він підкреслив, що технології можуть служити аудиторії лише тоді, коли дані прозорі, а інформація перевірена.
Щоб допомогти медіа працювати з цими викликами, дослідницька група EBU створила «Інструментарій для забезпечення цілісності новин». Документ визначає стандарти для оцінки якості відповідей ШІ та пропонує шляхи мінімізації ризиків викривлення інформації.
Крім того, Європейська мовна спілка має намір звернутися до регуляторних органів ЄС і національних урядів із закликом забезпечити дотримання законів про цифрові послуги, прозорість алгоритмів і захист медіаплюралізму в епоху штучного інтелекту.
Коментарі