Кількість українських громадян, які офіційно отримали прихисток у країнах Європейського Союзу після початку повномасштабного вторгнення, наразі сягає 4 мільйонів 380 тисяч осіб. Це свідчить про сталу необхідність у міжнародній підтримці для тих, хто був змушений покинути власні домівки через збройну агресію РФ.
Відповідні статистичні дані, посилаючись на звіти Євростату, оприлюднила Ілона Гавронська – заступниця міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції.
Географія розселення українців демонструє певну концентрацію в окремих регіонах, де найбільше навантаження наразі припадає на три країни. Найвищі показники щільності біженців відносно місцевого населення фіксують у Чехії (36,4 на тисячу жителів), Польщі (26,5) та Словаччині (25,8), тоді як середній рівень по всьому ЄС становить лише 9,7. Загальна чисельність осіб із цим статусом розподілена так:
- Німеччина – 1 260 230 осіб;
- Польща – 965 990 осіб;
- Чехія – 397 185 осіб.
Аналіз динаміки за минулий рік показує, що європейські інституції видали 683 395 нових дозволів на тимчасовий захист. Попри те, що цей показник на 14% менший за результати 2024 року, загальна кількість бенефіціарів статусу продовжує зростати – тільки за січень поточного року вона збільшилася на 23 110 осіб порівняно з груднем.

Ключовим фактором для повернення громадян додому залишається стабілізація безпекової ситуації, проте офіційний Київ уже розпочав підготовку до сценарію, за якого дія тимчасового захисту може завершитися в березні 2027 року. Наразі держава працює над формуванням стратегічних рамок для реагування на ці потенційні зміни в міграційній політиці партнерів.
“Ми перебуваємо у постійному контакті з європейськими інституціями та разом із міжнародними партнерами напрацьовуємо стратегічні рамки реагування на можливі зміни. Водночас для України принципово важливо, щоб до наших громадян у країнах ЄС ставилися з гідністю. Наше спільне завдання – створити умови, за яких українці зможуть реалізовувати свій потенціал, зберігаючи можливість ухвалювати поінформоване рішення щодо повернення та реінтеграції в Україні”, – наголосила Ілона Гавронська.
Для зміцнення зв’язків із українцями за кордоном триває розробка нових інструментів взаємодії, зокрема запуск спеціальної цифрової платформи з перевіреними даними. Також планується створення мережі Центрів та просторів єдності, які мають стати базою для інформаційної підтримки та підготовки громадян до їхнього можливого майбутнього повернення та адаптації в Україні.








Коментарі