Попіл над Кагосімою: японський вулкан Сакурадзіма нагадав про свою руйнівну силу

Японія знову опинилася в полоні стихії. Найактивніший вулкан країни – Сакурадзіма – здійснив потужний викид, піднявши в небо над префектурою Кагосіма гігантський стовп диму та попелу на висоту 3,4 км.

Це видовищне і водночас небезпечне явище, зафіксоване в суботу, стало першим серйозним виверженням у поточному році. Попередній подібний інцидент спостерігався лише чотири місяці тому.

За даними метеорологів, епіцентром активності став кратер Мінамідейк. Вибухова сила була настільки значною, що вулканічні уламки розліталися в радіусі до одного кілометра. Через загрозу пірокластичних потоків та падіння розпеченого каміння фахівці оголосили третій рівень небезпеки, суворо заборонивши наближатися до підніжжя гори.

Наслідки для регіону виявилися миттєвими: аеропорт Кагосіми був змушений зупинити або перенести рейси, а наземні автошляхи в містах Тарумідзу та Каноя перетворилися на зони ризику. Товстий шар попелу зробив дорожнє покриття занадто слизьким для транспорту. Втім, науковці вбачають у цьому і позитивний момент – такий вихід енергії дозволив дещо знизити внутрішній тиск магми, що накопичувалася в надрах.

Останній раз такий вибуховий характер активності фіксували в середині грудня минулого року. Вулкан розташований лише за вісім кілометрів від великого мегаполіса Кагосіма, який потерпає від регулярних попелопадів ще з VIII століття.

Варто згадати, що сучасний ландшафт цієї місцевості сформувала трагедія 1914 року. Тоді Сакурадзіма, будучи островом, вивергнула стільки лави, що вона утворила перешийок із материковою частиною Японії. Та подія забрала життя 58 людей, а хмари пилу досягли навіть віддаленого острова Хонсю.

Дослідники наголошують, що вулкан перебуває у фазі майже безперервної активності останні сімдесят років. Минулої осені викиди сягали позначки 4,4 км, а каміння розліталося ще далі, ніж під час суботнього інциденту. Схожі проблеми з авіасполученням через активність кратера виникали й у травні минулого року.

Історія знає і масштабніші прояви стихії: у 2013 році стовп попелу піднявся на рекордні 5 км, фактично зануривши частину регіону Кюсю в темряву серед білого дня. А у 2015 році ситуація була настільки критичною, що рівень загрози піднімали до передостанньої, четвертої позначки.

Геологічне розташування Сакурадзіми у межах Тихоокеанського вогняного кільця зумовлює постійний ризик. Згідно з прогнозами вчених з Брістоля, озвученими ще у 2016 році, ймовірність катастрофічного виверження протягом найближчих трьох десятиліть залишається надзвичайно високою.