Парламент розблокував створення Музею Революції Гідності: нові правила будівництва

Верховна Рада відкрила шлях до зведення Музею Революції Гідності. Депутати 29 квітня прийняли закон, що прибирає бюрократичні перепони. Рішення підтримали 278 обранців. Тепер юридичні арешти та обмеження “червоних ліній” не зупинять роботи.

Про це офіційно повідомила пресслужба парламенту.

Директор установи Ігор Пошивайло пояснив ситуацію Радіо Культура. За його словами, обмеження висотності об’єкта штучно блокували реалізацію. Після 2020 року допустиму межу знизили з 27 до 14 метрів. Це суперечило ідеї переможця міжнародного архітектурного конкурсу. Новий закон остаточно виправляє цю колізію.

“Проєкт музею має бути реалізований в історичній частині Києва. І всі моменти щодо пам’яткоохоронного статусу, червоних ліній, наявності інших об’єктів і пам’яток архітектури враховувалися ще у 2017 році, коли готувалося конкурсне завдання до міжнародного конкурсу”, — зазначив Пошивайло.

Він підкреслив особливий статус цієї ініціативи. Зміни в законодавстві стосуються лише одного конкретного об’єкта.

“Це виключно для цього об’єкта, бо він має високий статус і суспільний запит. Те, що виникало пізніше, — це перепони, які не дозволяли реалізувати проєкт”, — сказав директор музею.

Процес будівництва роками стояв на місці. Пошивайло нагадує – історія тягнеться з 2018 року. Головною проблемою залишався арешт землі на алеї Героїв Небесної Сотні. Слідчі дії у справах Майдану заважали роботам. Проте саму будівлю зведуть на ділянці біля Жовтневого палацу. Ця територія вільна від судових обтяжень.

Раніше розвиток проєкту зупиняли нові правила. Гранична висота та зони охорони застарілих пам’яток створювали хаос. Депутати прибрали ці застарілі планувальні обмеження.

“Після конкурсу у 2020 році було встановлено нові обмеження, які зменшили допустиму висотність із 27 до 14 метрів. Це фактично блокувало проєкт. Добре, що зараз ці перепони усунуті”, — додав він.

Затверджений документ чітко визначає:

• висотність будівлі має відповідати результатам архітектурного конкурсу;
• дозволяється будівництво поруч із об’єктами без офіційних охоронних зон;
• скасовуються окремі заборони всередині зон культурної спадщини столиці.

Парламентарі впевнені, що закон усуває всі суперечності. Це допоможе звести меморіал та музейну споруду.

Наступним викликом стане пошук ресурсів. Зараз держава витрачає кошти переважно на оборону.

“Ми вже можемо розпочинати проєктування. Далі все залежить від фінансування. Ймовірно, на початкових етапах це будуть змішані або недержавні кошти, адже ресурси держави зараз спрямовані на оборону”, — сказав він.

Швидкість робіт залежатиме від політичної волі. Проте підготовку почнуть уже найближчим часом.

Музей — це державна інституція для вшанування Євромайдану. Його заснували у 2016 році на базі ініціативи активістів. Вони збирали артефакти прямо під час протестів. Комплекс об’єднає виставкові зали та місце пам’яті. Ділянку в центрі Києва виділили ще сім років тому.

Довгий час реалізація проєкту була неможливою. Існувало три ключові проблеми:

• арешт ділянки через розслідування злочинів на Майдані;
• нові містобудівні ліміти, запроваджені після проведення конкурсу;
• застарілі бюрократичні бар’єри та зміни в законах.

На графік робіт також вплинула велика війна. Агресія Росії змусила переглянути пріоритети.

Наприкінці 2024 року Мінкульт вирішив законсервувати будівництво. Роботи офіційно призупинили до кінця воєнного стану. Це було необхідно через юридичні та слідчі нюанси.