У новій добірці книжок, виданих у 2025–2026 роках, головною темою стає внутрішній спротив. Автори з різних країн і жанрів досліджують непоступливість як рису характеру, що формує долі людей, запускає конфлікти й визначає фінали історій.
Ці тексти не зводяться до простого протиставлення «добре – погано». Навпаки, вони пропонують подивитися на впертість, рішучість і обережність як на сили, що одночасно рухають світ і ускладнюють життя.
У кожній з книжок непоступливість стає рушієм сюжету – від фантасмагоричних подорожей і літературних містифікацій до психологічного зцілення та політичних стратегій.
Книжка Ігоря Бондаря-Терещенка “Мій друг Раймон” виходить у 2026 році в київському “Друкарському дворі Олега Федорова” і продовжує авторську лінію, знайому читачам за попередніми текстами.
Головний герой тут грає в шахи з Дюшаном, п’є каву з Муссоліні, передбачає війну й уперто відмовляється «бронзовіти», нагадуючи Пітера Пена, який не хоче дорослішати. Раймон у цій історії – не конкретна постать, а радше уявний друг, присутність якого змінює кут зору на реальність.
“У цьому провінційному болоті, куди ми всі потрапили, всі мирно очікують на смерть, натомість в місті, куди я завжди повертаюсь, з нею завзято борються”, – нагадує автор.
Книжка поєднує спостереження, мандрівні нотатки та фантасмагорію, перетворюючись на своєрідне роуд-сторі між Слобожанщиною та уявною Італією, між холодногірською Францією та приватними візитами до Папи. Це авторська проза з яскраво вираженим постмодерністським драйвом.
Роман Магдалени Плацової “Життя після Кафки”, що вийшов у 2026 році у видавництві Анетти Антоненко, зосереджується на постаті Феліції Бауер – жінки, якій Франц Кафка адресував сотні сторінок листів.
Героїня роману вперто відмовляється дозволити оприлюднення особистого листування, і саме ця позиція стає джерелом напруги та інтриги, яка тримає читача до фіналу.
“Листи Кафки дуже особисті, і вона не почувається уповноваженою їх оприлюднювати”, – відповіла вона й більше не реагувала.
Пошуки Феліції приводять авторку до Америки, зустрічей із її сином та реконструкції доль людей, пов’язаних із Кафкою та передвоєнною Європою. Окрему напругу створює поява чоловіка, який називає себе таємним сином Кафки.
“Адже Франц не вмів обдурити навіть кондуктора в трамваї!” – іронічно зауважує героїня.
Роман Вікторії Шваб “Поховай наші кості в опівнічній землі”, виданий у 2026 році у “Книголаві”, поєднує три часові пласти й три жіночі історії.
XVI століття, Іспанія. Марія відмовляється бути пішаком у чоловічій грі й робить вибір, який змінює її долю. XIX століття, Британія. Шарлотта отримує пропозицію свободи, ціна якої виявляється надто високою. XXI століття, США. Аліса шукає відповіді й помсти після подій, що зруйнували її уявлення про себе.
“Мені не потрібні крила, – посміхається вона. – Я ж відьма”.
Це історії про життя, смерть, кохання і гнів, розказані через образи рішучих і непоступливих героїнь. Авторка відома міжнародними бестселерами, перекладеними десятками мов і екранізованими для телебачення та кіно.
Книжка Моніки ДіКрістіни “Твій біль має ім’я”, видана у 2025 році Yakaboo Publishing, звертається до теми емоційного зцілення та психічного здоров’я.
Авторка, яка понад п’ятнадцять років працює психотерапевткою, наполягає: уникати болю неможливо, але можна навчитися його розуміти.
“Біль не робить винятків і не дотримується правил, які ми намагаємось йому встановити”, – зазначає вона.
Книжка пропонує перевірені психологічні методи для тих, хто прагне назвати свій біль, прийняти його й рухатися вперед, не тікаючи від складних переживань.
У книжці “Поступовість. Аргументація на користь поступових змін у радикальну епоху” Ґреґ Берман та Обрі Фокс, виданій у 2025 році у “Лабораторії”, ставлять під сумнів ефективність радикальних змін.
Автори стверджують, що в умовах політичної поляризації саме покрокові реформи здатні зменшити страждання та підсилити справедливість.
Вони наводять приклади “героїчних інкременталістів”, які досягли значущих результатів у різних сферах – від соціального забезпечення до зниження злочинності.
Ця книжка пропонує погляд на поступовість як спосіб зберегти чесність, повагу й смиренність у часи радикальних вимог і швидких рішень.
Разом ці п’ять книжок демонструють, що непоступливість може бути і рушієм змін, і джерелом конфлікту. А вибір між рішучістю та обережністю залишається відкритим для кожного читача.













Коментарі