Автор 
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків зробив перший крок до повноцінної онлайн-присутності своєї колекції. Наприкінці грудня інституція запустила новий офіційний сайт музею Ханенків – простий, доступний і орієнтований не на ефектний дизайн, а на тривалу роботу з даними.
Про оновлення ресурсу та подальші плани цифровізації в ефірі Радіо Культура розповіла генеральна директорка музею Юлія Ваганова. За її словами, новий сайт став відповіддю на проблему, яка накопичувалася роками.
Попередній ресурс був створений на закритих платформах, а зв’язок із розробниками з часом втрачено. Це фактично заблокувало можливість підтримки та розвитку сайту. Вихід знайшли радикальний – створити нову платформу з нуля.
Робота над сайтом тривала близько року. Його розробили на відкритій платформі з відкритим кодом програмування, щоб у майбутньому до підтримки могли долучатися різні фахівці, а не лише вузьке коло виконавців. Система замислювалася як робочий інструмент – зрозумілий для команди музею та зручний для відвідувачів.
Окремий акцент зроблено на цифровій доступності. Користувачі можуть змінювати контрастність, кольори, розмір шрифтів і фон, підлаштовуючи інтерфейс під власні потреби. Як наголосила Ваганова, метою не було створити «дизайнерський» сайт.
“Для нас було важливо, щоб це був робочий інструмент, яким всім буде зручно користуватися. І це для нас перший крок для того, щоб зробити відкритою нашу колекцію. Тому що з нашого погляду відкритість колекції – це власне про її збереження, це про деприватизацію знання, щоб воно було поширене, і для того, щоб використовувати його”, – зазначила вона.
У музеї паралельно працюють над створенням внутрішньої системи обліку, яка дозволить синхронізувати власну базу даних із державним реєстром рухомої спадщини, запущеним Міністерством культури. Така інтеграція має забезпечити централізоване оновлення інформації та узгодженість між різними ресурсами.
Говорячи про значення цифрових копій, Ваганова навела приклад Маріупольського краєзнавчого музею. Під час війни він утратив фізичну колекцію, але зберіг її у цифровому форматі. Цей кейс директорка назвала одним із найсильніших прикладів онлайн-репрезентації спадщини та підкреслила, що онлайн-частина є критично важливою для всіх музеїв.
Окремо вона зупинилася на ролі соціальних мереж. За її словами, сьогодні вони мають бути не просто каналом анонсів, а простором для діалогу між спільнотами. Музей, на її думку, повинен працювати як медіа – доносити важливі сенси, а не лише повідомляти про події.
Серед планів музею на 2026 рік:
- продовження цифровізації колекції;
- розвиток партнерських проєктів;
- впровадження законодавчих змін, які дадуть музеям більше інструментів для управління власною діяльністю.
У 2024 році музей Ханенків отримав міжнародну відзнаку Best in Heritage Project of Influence – нагороду для інституцій, що демонструють найкращі практики у сфері збереження культурної спадщини. Раніше музей також був відзначений премією Outstanding Museum Practices від міжнародної мережі музеїв сучасного мистецтва.
Підсумовуючи, Юлія Ваганова наголосила: музей прагне бути стійкою та відкритою інституцією, яка не лише зберігає й представляє спадщину, а й формує довіру, розширює коло партнерів і працює на майбутнє цієї спадщини.
Коментарі