Автор 
Поки кремлівські дипломати намагаються переконати західну аудиторію в тому, що контроль над Донбасом є ключем до завершення війни, внутрішня риторика Москви свідчить про зовсім інше.
Аналітики американського Інституту дослідження війни (ISW) у своєму звіті від 27 січня дійшли висновку: заяви російських посадовців прямо вказують на те, що територіальні претензії РФ значно ширші за східні регіони України.
Експерти звертають увагу на разючий контраст між повідомленнями для зовнішнього світу та реальністю. Зокрема, Кирило Дмитрієв, голова Російського фонду прямих інвестицій і головний переговорник від РФ, у коментарі Financial Times цинічно назвав вихід українських військ із Донбасу «шляхом миру».
Однак ця «миролюбна» теза розбивається об доповідь начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова. Того ж дня, 27 січня, він заговорив про необхідність створення так званих «буферних зон» для захисту окупованих територій Луганщини та Донеччини. Географія цих зон, за версією російського командування, вражає своїми масштабами:
- Харківська область;
- Сумська область;
- Дніпропетровська область.
Це прямо суперечить останній публічній версії мирного плану, узгодженого Україною, США та Європою. Цей документ із 20 пунктів передбачає повне виведення російських військ з півночі України та Дніпропетровщини.
Втім, апетити агресора не обмежуються лише українськими землями. В ISW підкреслюють, що риторика Кремля зачіпає і глобальну безпекову архітектуру.
Директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін в інтерв’ю «РИА Новости» заявив про необхідність усунення «корінних причин» війни. Йому вторить заступник голови оборонного комітету Держдуми Олексій Журавльов, який відверто зізнався: Донбас — не головна проблема. Набагато важливіше для Москви — питання відносин з НАТО та боротьба з «українським неонацизмом».
В аналітичному звіті зазначається:
«Заяви Наришкіна та Журавльова стосуються вимог Росії 2021 та 2022 років щодо припинення розширення НАТО, повернення НАТО до кордонів 1997 року та заміни нинішнього демократично обраного уряду України режимом, обраним Росією.»
Підтвердженням справжніх намірів слугують і публікації в російському ультранаціоналістичному середовищі. Видання «Царград» ставить риторичне питання: чому Кремль вимагає виведення ЗСУ зі сходу, але мовчить про Запоріжжя та Херсонщину? Відповідь, яку транслюють російські «воєнкори», проста: вихід України з Донбасу Москва розглядає лише як тимчасове перемир’я.
Ця пауза, на їхню думку, дозволить висунути Києву наступний пакет ультиматумів — «денацифікацію» та «демілітаризацію».
ISW резюмує, що Росія веде когнітивну війну, намагаючись домогтися того, чого не може здобути на полі бою — повної капітуляції України.
«ISW продовжує оцінювати, що заяви російських чиновників, спрямовані на внутрішню російську аудиторію, такі як заяви Наришкіна та Журавльова російським державним ЗМІ, підтверджують, що вимоги Росії не обмежуються територією на сході України.»
На дипломатичному фронті ситуація також залишається напруженою. Газета Financial Times, посилаючись на свої джерела, повідомила про нібито тиск Вашингтона на Київ: мовляв, гарантії безпеки можуть бути прив’язані до відмови від Донбасу.
Цю інформацію миттєво спростували у Білому домі. Заступниця прессекретаря Анна Келлі назвала публікацію брехнею, яку поширюють зловмисні суб’єкти, та наголосила, що роль США — лише у зближенні сторін.
Тим часом Кремль продовжує апелювати до так званої «формули Анкориджа». Речник Путіна Дмитро Пєсков 26 січня назвав територіальне питання в рамках цієї формули критично важливим. За даними Reuters, йдеться про контроль РФ над усім Донбасом та заморожування лінії фронту.
Цікаво, що російські посадовці посилаються на домовленості, нібито досягнуті на саміті в Анкориджі (Аляска) у серпні 2025 року, хоча за офіційними підсумками тієї зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна про жодні угоди не повідомлялося.
Позиція України залишається незмінною. Президент Володимир Зеленський під час візиту до Вільнюса 25 січня підтвердив: Київ не торгує територіями, а двосторонні безпекові гарантії зі США вже готові «на 100%».
Коментарі