Італійська влада розглядає можливість звільнення до 10 тисяч засуджених, що становить приблизно 15% від загальної кількості ув’язнених у країні. Це рішення має на меті зменшити критичне навантаження на пенітенціарну систему, яка наразі переживає серйозну кризу перенаселення.
Про це йдеться в офіційній заяві Міністерства юстиції Італії, яку цитує агентство Reuters.
Хто може вийти на волю
У міністерстві пояснили, що звільнення торкнеться лише тих осіб, які відповідають суворим критеріям. Йдеться про засуджених, які:
- мають остаточний вирок, що не підлягає оскарженню;
- повинні відбути менше двох років покарання;
- не вчиняли серйозних дисциплінарних порушень протягом останнього року.
Замість подальшого перебування у в’язниці їм можуть запропонувати альтернативні форми відбування покарання, зокрема домашній арешт або систему пробації.
Хто не підлягає звільненню
У списку виключень – особи, засуджені за тяжкі злочини. Зокрема, мова йде про:
- терористичну діяльність;
- членство в організованих злочинних угрупованнях;
- зґвалтування;
- викрадення людей.
Ці категорії в’язнів залишаться за ґратами попри загальні заходи з розвантаження системи.
Критична ситуація у тюрмах
За даними міжнародної бази World Prison Brief, Італія входить до числа країн з найвищим рівнем переповненості в’язниць у Європі. На сьогодні середній показник заповнюваності італійських установ становить близько 122%.
Уряд неодноразово зазнавав критики з боку правозахисних організацій через неналежні умови утримання та перевищення лімітів місткості тюрем.
Європейський контекст
На тлі зростання тиску на тюремні системи в Європі деякі країни вже вдаються до нетипових рішень. Зокрема, у червні стало відомо, що Швеція уклала угоду з Естонією про оренду місць у в’язниці міста Тарту.
Ця домовленість передбачає передачу до 600 шведських ув’язнених у розпорядження естонської установи, яка може вмістити до 933 осіб. Контракт укладений на п’ять років.
Таким чином, проблема перенаселення в’язниць стає дедалі актуальнішою для багатьох країн Європи й вимагає системних і негайних рішень.








Коментарі