Автор 
Світ опинився на порозі масштабної енергетичної кризи через раптову зупинку потужностей найбільшого експортера блакитного палива. Державна корпорація QatarEnergy офіційно оголосила про стан форс-мажору та повне припинення виробництва скрапленого природного газу (СПГ) внаслідок серії атак іранських безпілотників.
Наразі ситуація залишається критичною, оскільки на відновлення стабільної роботи інфраструктури знадобиться не менше місяця. Експерти прогнозують тривалу турбулентність, адже енергетична безпека багатьох регіонів залежала саме від безперебійних поставок із Перської затоки.
Військова ескалація на Близькому Сході перейшла в активну фазу, коли іранські дрони завдали ударів по двох стратегічних вузлах катарської енергетики – індустріальному місту Рас-Лаффан та комплексу Месаїд. З огляду на загрозу життю персоналу та ризик подальших руйнувань, керівництво QatarEnergy ухвалило безпрецедентне рішення про консервацію об’єктів.
Окрім безпосередньо скрапленого газу, через атаку зупинилося виробництво цілої низки супутніх товарів, критично важливих для світової промисловості:
- карбаміду та метанолу;
- полімерних матеріалів;
- первинного алюмінію.
За попередніми графіками компанії, лише процедура повторного запуску газових терміналів триватиме близько двох тижнів. Ще стільки ж часу знадобиться технічним службам, щоб вивести підприємства на їхню повну проектну потужність.
Стрибок цін та морська блокада: Європа і світ у полоні дефіциту
Ринки відреагували на новини миттєво та вкрай болісно. Зупинка відвантажень із Катару спровокувала справжній ціновий шок, який найбільше відчули європейські споживачі. Аналітики вже порівнюють цю ситуацію з початком повномасштабної війни в Україні.
“Ціни на газ у Європі зросли на 52 відсотки після іранського удару по Рас-Лаффану, що стало найбільшим стрибком цін з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році.”
До фізичного дефіциту палива додалася логістична катастрофа в Ормузькій протоці. Через активні бойові дії транзит суден фактично паралізовано. Навіть ті танкери, що вже встигли завантажитися паливом – зокрема Disha, Raahi та Aseem – наразі заблоковані у водах Перської затоки без можливості безпечного виходу до покупців.
Найважчий удар припав на економіку Індії, яка критично залежить від катарського ресурсу, що покриває близько 40% національного імпорту СПГ. Слідом за катарськими партнерами, головний індійський імпортер Petronet LNG також був змушений запровадити режим форс-мажору для своїх внутрішніх клієнтів.
Наслідки для промислового сектору країни виявилися руйнівними:
- постачання газу для заводів екстрено урізали на 10 – 40%;
- акції провідних газорозподільних компаній обвалилися на ринку майже на 12%;
- спотові ціни на скраплений газ в Азії злетіли до позначки 25 доларів за мільйон британських теплових одиниць.
Поки світова спільнота намагається оцінити масштаби збитків, глобальна енергосистема готується до тривалого періоду високих цін та дефіциту, очікуючи на стабілізацію ситуації в регіоні.
Коментарі