Середземноморський раціон і життя після онкології: що показало нове дослідження

Раціон може відігравати значно більшу роль у житті людей після онкологічного діагнозу, ніж вважалося раніше. Нове дослідження показало: ті, хто суворо дотримується середземноморської дієти, мають вищі шанси на триваліше життя.

Йдеться про спостереження за людьми, які пережили рак. Вчені виявили чіткий зв’язок між харчуванням, станом серцево-судинної системи та загальною виживаністю.

Що побачили під час багаторічного спостереження

У межах дослідження зафіксували 269 смертей серед учасників. З них 141 випадок був пов’язаний із раком, 67 – із серцево-судинними захворюваннями, ще 54 – з респіраторними, цереброваскулярними та нейродегенеративними хворобами.

Коли дослідники замінили загальний показник способу життя LS7 на оцінку того, наскільки раціон людей відповідав середземноморській дієті, результати стали більш виразними. Учасники, чиє харчування найбільше наближалося до цього типу дієти, мали на 15 – 20 відсотків нижчий ризик смерті під час періоду спостереження, залежно від причини.

Раніше середземноморську дієту вже пов’язували зі зниженням ризику серцевих захворювань і передчасної смерті в загальній популяції. Тепер дослідники побачили, що ці переваги можуть поширюватися і на людей з онкологічним анамнезом.

Серце як ключ до виживаності

Окрему увагу вчені приділили серцево-судинному здоров’ю, яке оцінювали за шкалою LS7. Виявилося, що цей показник тісно пов’язаний із виживаністю після раку.

«Учасники з „ідеальним“ серцево-судинним здоров’ям, що визначалося як бал за шкалою LS7 від 10 до 14, мали на 38 відсотків нижчий ризик смерті від будь-якої причини порівняно з тими, хто мав „погане“ серцево-судинне здоров’я», – зазначають автори.

Цей результат зберігався навіть після врахування віку, статі, типу раку, методів лікування, попередніх серцево-судинних захворювань та соціальних факторів.

Аналіз показав і поступову залежність: кожне підвищення показника LS7 на один бал асоціювалося зі зниженням смертності від раку приблизно на 10 відсотків.

Спільні механізми для раку і серця

«Наше дослідження показує, що шкала, заснована на традиційних факторах ризику серцево-судинних захворювань, також може передбачити кращу виживаність у людей з онкологічним анамнезом», – сказала перша авторка роботи Маріалаура Боначчо.

Отримані дані підтримують так звану гіпотезу «спільного ґрунту» – ідею про те, що рак і серцево-судинні захворювання мають спільні біологічні шляхи розвитку.

Під час аналізу дослідники вивчили низку біомаркерів крові. Саме вони пояснили понад половину зв’язку між здоровішим способом життя та нижчою смертністю:

• низькорівневе запалення відповідало майже за п’яту частину зв’язку між серцево-судинним здоров’ям і загальною виживаністю;
• частота серцевих скорочень у стані спокою пояснювала близько 30 відсотків зв’язку як зі смертністю від усіх причин, так і від раку;
• рівень вітаміну D також відігравав значну роль.

Чи однаковий ефект для всіх

Дослідники порівняли результати людей, які пережили рак, із показниками понад 21 тисячі учасників без онкологічного діагнозу. Зв’язок між серцево-судинним здоров’ям, способом життя та смертністю в обох групах виявився подібним.

Водночас автори застерігають: отримані дані не доводять прямий причинно-наслідковий зв’язок. Спосіб життя оцінювали в середньому через 8,4 року після встановлення діагнозу, тому люди з більш агресивним перебігом хвороби могли не потрапити до вибірки.

Попри обмеження, вчені наголошують: результати ще раз підкреслюють важливість дієти, фізичної активності, відмови від куріння та контролю ваги у довгостроковому догляді за людьми після раку. Саме такий підхід дедалі більше формує основу сучасної кардіоонкології.