Енергетик, що тримав небо: шлях Героя України Олексія Брехта

Україна втратила одну з найбільш знакових постатей у боротьбі за світло – члена правління «Укренерго» Олексія Брехта. Людина, чиє ім’я рідко з’являлося в заголовках до його трагічної загибелі, виявилася архітектором нашої енергетичної стійкості під російськими ударами.

Шокуюча звістка про смерть Брехта 21 січня приголомшила весь енергетичний сектор. Офіційно повідомлялося про загибель під час виконання професійних обов’язків, проте згодом стало відомо: причиною стало ураження струмом на одній із підстанцій у Київській області. Сьогодні, 24 лютого, президент Володимир Зеленський посмертно надав Олексію Брехту звання Героя України. Це історія про професіонала, який став незамінною ланкою в ланцюгу виживання цілої країни.

Його професійний шлях розпочався у 1999 році на Київській ГАЕС – об’єкті, що балансує систему в моменти дефіциту. Вже за два роки Брехт перейшов до «Укренерго» на посаду диспетчера. Протягом наступних 25 років він крок за кроком піднімався кар’єрними сходами, зберігаючи комплексне бачення системи – від генерації до транспортування електрики.

Серйозні зміни почалися у 2015 році, коли компанію очолив Всеволод Ковальчук. Брехт тоді вже мав статус головного експерта з інженерно – технічних питань. Колишній очільник компанії згадує:

“Брехт був фактичним радником голови Укренерго та ключовим фахівцем, який готував підґрунтя для майбутньої стійкості системи.”

Сьогодні Україна працює в єдиній мережі з Європою (ENTSO – E), що дає можливість імпортувати до 2,3 ГВт потужності – обсяг, співмірний із цілою Хмельницькою АЕС. Але цей успіх був би неможливим без технічної бази, яку розробив Брехт. До 2022 року Україна залежала від Росії та Білорусі, що створювало ризик дистанційного блекауту з боку агресора.

Олексій Брехт керував модернізацією мереж та розрахунками стійкості, які презентували європейським партнерам. Одним із його найскладніших проєктів стала підстанція «Кремінська» на Луганщині. Її звели за унікальним стандартом: величезна потужність вмістилася у двох компактних будівлях. Член правління «Укренерго» Олег Павленко зазначає:

“Реалізація проєкту в кінцевій фазі – а енергетики були залучені у підключенні, налаштуванні, складанні загального плану втілення проєкту – відбувалося під керівництвом Брехта.”

Саме «Кремінська» дозволила системі пройти тестування в ізольованому режимі, яке почалося за кілька годин до російського вторгнення 24 лютого 2022 року.

Коли почалася повномасштабна війна, звичний ринок підрядників миттєво згорнувся. Рятівним колом став спецпідрозділ «Будівництво і ремонт», ідеологом якого був Брехт. Під час масштабної оптимізації штату він запропонував не звільняти технічних фахівців, а об’єднати їх у мобільну групу з 800 осіб.

Ця структура дозволила отримати низку переваг:

• Повна відмова від зовнішніх підрядників у критичні моменти;
• Суттєве здешевлення вартості відновлювальних робіт;
• Можливість миттєво виїжджати на об’єкти одразу після обстрілів;
• Пряме підпорядкування технічних команд вищому керівництву.

Володимир Кудрицький, наступник Ковальчука, наголошує, що саме цим людям щодня дякує президент, і саме Брехт був тим, хто вибудував цю систему з нуля.

У 2022 році, коли ЧАЕС опинилася в окупації, постала загроза витоку радіації через відсутність живлення для охолодження ядерного палива. Брехт особисто координував ремонтні бригади, які працювали в «сірих зонах» під дулами російських автоматів. Марія Цатурян, колишня директорка з комунікацій, згадує, як він чекав на ремонтників безпосередньо біля лінії розмежування, розділяючи з ними всі ризики.

Його підхід базувався на особистому прикладі. Юрій Бойко, радник міністра енергетики, згадує нічні ремонти за кілька кілометрів від фронту:

“Це питання морально – етичної складової. Якщо ти посилаєш людей туди, де дуже небезпечно – ти мусиш показувати відданість справі власним прикладом. Він це робив і не боявся.”

Після блекауту 23 листопада 2022 року стало зрозуміло: енергосистемі потрібен фізичний захист. Брехт спільно з Генштабом розробив дизайн укриттів другого рівня. Це були циклопічні бетонні конструкції заввишки з семиповерхівку, які будувалися навколо трансформаторів під напругою в сотні тисяч вольтів.

Результати вражали: захист від «Укренерго» коштував близько 120 мільйонів гривень, тоді як аналогічні проєкти інших відомств сягали 500 мільйонів. Більше того, Брехт допоміг обґрунтувати технічні запити, завдяки чому компанія залучила 1,7 мільярда євро іноземної допомоги, не витрачаючи кошти з державного бюджету.

Попри професійні успіхи, Брехт опинився в епіцентрі конфлікту з Міністерством енергетики. Після звільнення Володимира Кудрицького у вересні 2024 року, яке багато хто називав політичним, Брехт очолив компанію як т.в.о. Він відмовився публікувати дописи на підтримку міністра Германа Галущенка під час скандалу у Верховній Раді, ставши єдиним великим гравцем ринку, який зберіг нейтралітет.

Тиск посилювався: Міненерго навіть змінювало статут компанії, щоб заблокувати обрання Брехта на постійну посаду через конкурс. Зрештою, через опір міністерства, наглядова рада обрала компромісну фігуру – Віталія Зайченка. Брехт залишився членом правління, бо, за словами колег, замінити його досвід у ремонтних роботах було просто ніким.

Трагедія сталася 21 січня 2026 року під час відновлення об’єкта після чергової атаки. Брехт загинув від удару струмом на ділянці, яка вважалася знеструмленою. Фахівці припускають, що причиною стала «наведена напруга» – рідкісне і підступне явище, спричинене нестандартними руйнуваннями від російських ракет. Володимир Кудрицький переконаний: Брехт мусив бути там особисто.

“Конвенційних способів ремонту підстанції після атаки балістикою не існує. Брехт мав особисто туди їхати й визначатися, що робити, адже, окрім нього, цього ніхто не міг зробити. Якщо б він перебував у кабінеті, то в Києві електрики не було б три місяці.”

Олексій Брехт впровадив в Україні технологію ремонту під напругою до 750 кВ – складність, за яку в Європі беруться лише французи на значно менших потужностях. Сьогодні енергетики намагаються розділити його функції між кількома людьми, усвідомлюючи, що знайти рівноцінну заміну цій людині неможливо. Герой України Олексій Брехт залишиться в історії як той, хто вчив систему жити всупереч руйнації.