Автор 
Антарктида, яку звикли уявляти мовчазною і застиглою, дедалі частіше подає тривожні сигнали. Поруч з українською станцією “Академік Вернадський” життя вирує, але саме тут науковці фіксують зміни, що змушують насторожитися.
Навколо станції мешкає близько 7 тисяч субантарктичних пінгвінів. Науковці нарахували майже 2700 гнізд із кладками, а час від часу в районі з’являються й імператорські пінгвіни. Над колоніями кружляють поморники, які не гребують красти яйця з чужих гнізд, підтримуючи суворі закони дикої природи.
Полярники наголошують: втручання людини в життя тварин тут під суворою забороною. Будь-яка “допомога” може зруйнувати крихкий баланс екосистеми. Контактувати з фауною дозволено лише біологам і виключно в межах наукових програм, для всіх інших діють чіткі правила дистанції.
Метеоролог-озонометрист Олександр Полудень згадує, що колись на антарктичні станції навіть привозили домашніх тварин. Після змін до Мадридського договору такі практики припинили, аби не створювати загрозу для унікального природного середовища континенту.
Українські біологи працюють одразу в кількох напрямах. Вони спостерігають за пінгвінами, тюленями Ведделла, морськими леопардами, китами та косатками, фіксують народження дитинчат, зважують і вимірюють тварин, збираючи дані для довготривалих досліджень.
У китів, за словами полярника, беруть зразки шкіри для аналізу ДНК, а також фотографують хвости. Кожен хвіст має унікальний візерунок, за яким тварин ідентифікують у міжнародних наукових каталогах.
Окремий пласт досліджень стосується мікросвіту. Вчені фільтрують воду, аналізують планктон і бактерії, вивчають комах у мохах і лишайниках, а також феномен так званого “червоного” та “зеленого” снігу, який виникає через масове розмноження водоростей.
Для оцінки масштабів такого цвітіння території знімають дронами, ділять на квадрати й детально аналізують кожну ділянку. Усі зібрані зразки після завершення вахти відправляють до України, де вони зберігаються у наукових банках.
Цей сезон виявився незвичним не лише для біологів. Геофізики зафіксували чотири землетруси в протоці Дрейка, хвилі від яких дійшли до району станції. Така активність за короткий проміжок часу, зазначає Полудень, є нетиповою для регіону.
Ще більш тривожний сигнал – майже повна відсутність нового льоду. Температура трималася в межах від -2 до +2 градусів, і океан так і не охолов настільки, щоб почалося льодоутворення.
У результаті морські тварини втрачають природні укриття та частину кормової бази й змушені мігрувати далі на південь. Полярники підкреслюють: ці процеси напряму пов’язані з глобальним потеплінням і мають значення далеко за межами Антарктики.
Зміни на крижаному континенті вже сьогодні відображаються на кліматі всієї планети, і спостереження українських науковців стають важливою частиною світової картини кліматичних змін.
Коментарі