Автор 
Зимові морози на півдні Одещини спричинили масову загибель риби у Тузлівських лиманах. Те, що стало екологічним стресом для водойм, водночас перетворилося на щедрий кормовий ресурс для птахів і хижаків.
У Національному природному парку “Тузлівські лимани” наслідки холодів зафіксували лише тепер, коли крига почала руйнуватися. За словами доктора біологічних наук, співробітника нацпарку Івана Русєва, різке зниження температури повітря у другій половині грудня 2025 року стало вирішальним чинником для риби.
Морози сягали -12 градусів. У таких умовах у лиманах масово загинула атерина. Це сталося навіть попри те, що між водоймами та Чорним морем діяли дві прорви, через які риба могла вийти у відкрите море, але цього не зробила.
Масштаби замору стали очевидними після потужних північних вітрів. Коли льодові поля розтрощило і підняло хвилю, рибу почало виносити на берег.
“Під час сильних північних вітрів, коли льодові острівці в лиманах розтрощило вітром, декілька сотень кілограмів риби викинуло на узбережжя лиманів Шагани, Бурнас, частково Алібей”, – пояснив Іван Русєв.
Ця ситуація миттєво змінила поведінку місцевої фауни. Вдень на мертвій рибі зосередилися численні птахи, насамперед мартини, які масово годувалися просто на воді та вздовж берегової лінії.
Уночі до “бенкету” долучилися сухопутні мешканці парку. Шакали та єнотоподібні собаки виходили на узбережжя і безперешкодно живилися атериною, використовуючи рідкісну для зими можливість.
Науковець наголошує, що подібні явища не є унікальними для регіону.
“Такі аномалії, коли формуються локальні замори риби під час морозів у зимовий період, коли температура різко коливається, періодично повторюються. Але у здоровій екосистемі нічого не втрачається і такі явища вмонтовуються у харчові ланцюги”, – констатує Русєв.
Оприлюднене ним відео зафіксувало десятки птахів, що одночасно годуються на лиманах, а також нічних хижаків, які скористалися ситуацією.
Відновлення популяції диких кабанів у нацпарку “Тузлівські лимани”
Паралельно з цими подіями на території парку фіксують і позитивні екологічні тенденції. Зокрема, йдеться про поступове відновлення чисельності диких кабанів.
За словами Івана Русєва, тварини пересуваються парком групами. Їхню присутність дослідники часто визначають за характерними слідами на ґрунті.
Ці заглиблення нерідко спершу нагадують вирви від обстрілів, однак насправді це купальні, де кабани здійснюють природні профілактичні процедури.
Науковець зазначає, що дикий кабан є всеїдним, проте основу його раціону становить рослинна їжа.
- жолуді
- горіхи
- ягоди
- фрукти
У нацпарку підкреслюють: і зимові замори риби, і повернення великих ссавців є частиною складних, але природних процесів, що формують живу та стійку екосистему Тузлівських лиманів.
Коментарі