Автор 
Сполучені Штати радикально змінюють підхід до Венесуели, роблячи нафту ключовим інструментом політичного й економічного впливу. У Вашингтоні відкрито заявляють – контроль над енергоресурсами дає США вирішальний важіль тиску на Каракас.
Після закритого брифінгу в Сенаті державний секретар США Марко Рубіо детально пояснив, як саме адміністрація планує використати венесуельську нафту для стабілізації ситуації в країні та примусу влади до співпраці.
За словами Рубіо, фактичне блокування експорту венесуельської нафти вже дало результат. Каракас втратив можливість вільно розпоряджатися головним джерелом доходів.
“Вони зараз не отримують жодного прибутку від своєї нафти. Вони не можуть її перемістити, якщо ми не дозволимо це зробити. Це величезний важіль впливу”, – наголосив держсекретар.
Однак мова йде не лише про заборони. США планують безпосередньо використати нафтові ресурси Венесуели, реалізувавши їх на світовому ринку без знижок, які раніше застосовував Каракас.
Рубіо уточнив, що обсяги можуть становити від 30 до 50 мільйонів барелів. Виручка від продажу перебуватиме під прямим контролем Сполучених Штатів.
“Ми будемо контролювати, як ці гроші розподіляються”, – заявив він.
За задумом Вашингтона, кошти мають піти на потреби венесуельського суспільства, а не опинитися в руках корумпованих чиновників або представників чинного режиму.
Ознаки зміни позиції Каракаса вже помітні. Рубіо підтвердив, що венесуельська сторона почала взаємодію зі США у справі танкера Sophia, затриманого в Карибському морі.
“Вони розуміють, що єдиний спосіб транспортувати нафту, отримувати дохід і уникнути економічного колапсу – це співпрацювати зі Сполученими Штатами”, – підкреслив держсекретар.
Таким чином, економічний тиск поступово перетворюється на інструмент примусу до переговорів.
Адміністрація США розглядає свої дії як частину ширшого плану виходу Венесуели з кризи. Рубіо назвав його триетапним процесом:
- Стабілізація – першочергове завдання полягає в недопущенні хаосу та різкого обвалу ситуації.
- Відновлення – відкриття венесуельських ринків для західних країн і компаній.
- Примирення – запуск політичного процесу, спрямованого на об’єднання розколотого суспільства.
У Вашингтоні дають зрозуміти – контроль над нафтою став центральним елементом цієї стратегії і ключем до подальших рішень щодо майбутнього Венесуели.
Коментарі