Автор 
США можуть узяти на себе зобов’язання підтримати європейські сили у разі нового нападу Росії на Україну. Такий підхід зафіксований у проєкті декларації саміту «Коаліції охочих», який 6 січня відбувається у Парижі за участю майже трьох десятків держав.
Документ передбачає запуск комплексної системи гарантій безпеки після набуття чинності режиму припинення вогню. Йдеться не лише про військову підтримку, а й про механізми контролю, довгострокову оборонну співпрацю та спільну відповідальність партнерів.
У проєкті декларації визначено п’ять ключових елементів майбутніх гарантій.
- участь у механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США
- підтримка Збройних Сил України
- формування багатонаціональних сил для України
- зобов’язання у разі майбутнього нападу
- поглиблення оборонної співпраці з Україною
Контроль за дотриманням припинення вогню планують здійснювати через окремий механізм із міжнародною участю. Його координатором мають стати Сполучені Штати, а країни «Коаліції охочих» долучатимуться своїм внеском. Для розгляду порушень і визначення реакції передбачено створення спеціальної комісії.
Окремий блок документа стосується підтримки ЗСУ. Він охоплює фінансування закупівель озброєнь, допомогу з покриттям оборонного бюджету, доступ до оборонних складів для швидкого посилення у разі загроз, а також сприяння у зведенні оборонних укріплень.
Формування багатонаціональних сил для України покладається на «Коаліцію охочих». Ці сили мають діяти з метою підтримки відновлення українського війська та посилення стримування. У документі наголошується, що їх розгортання можливе лише на запит України та після достовірного припинення бойових дій.
Передбачається європейське лідерство в управлінні цими силами із залученням також неєвропейських членів коаліції. Роль США у цьому форматі визначена через участь у розвідці та логістиці, а також через готовність підтримати ці сили у разі нападу.
Водночас дії партнерів у разі повторної агресії Росії остаточно не узгоджені. Формулювання проєкту декларації залишають це питання відкритим.
«Ми домовилися фіналізувати обов’язкові зобов’язання, які визначатимуть наш підхід до підтримки України та відновлення миру і безпеки у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії», – зазначено в документі.
Серед можливих кроків у такій ситуації називають використання військових спроможностей, розвідувальну та логістичну підтримку, дипломатичні ініціативи, а також запровадження додаткових санкцій.
Оборонна співпраця у довшій перспективі охоплює підготовку кадрів, спільне виробництво озброєнь і розвиток розвідувальної взаємодії.
«Як партнери по коаліції, так і Сполучені Штати відіграватимуть життєво важливу та тісно скоординовану роль у забезпеченні цих гарантій безпеки», – йдеться у проєкті декларації.
Саміт у Парижі збирає лідерів країн, які підтримують Україну у війні з Росією. У засіданні візьме участь Володимир Зеленський. Також до зустрічі долучаться спеціальний представник президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Парижські домовленості мають окреслити рамки безпеки після припинення вогню, але низка ключових зобов’язань, зокрема щодо реакції на нову агресію, ще потребує фіналізації.
Коментарі