Автор 
Національний художній музей України продовжує багаторічну роботу з пошуку творів мистецтва, втрачених у роки Другої світової війни. У цій справі музей співпрацює не лише з міжнародними архівами, а й зі Службою зовнішньої розвідки України.
Про це в ефірі Радіо Культура розповіла генеральна директорка музею Юлія Литвинець. За її словами, взаємодія з розвідкою дає змогу відновлювати маршрути переміщення робіт, які були вивезені нацистами або зникли під час окупації.
Дослідницька робота базується на зіставленні внутрішніх музейних архівів із міжнародними картотеками. Зокрема, фахівці звертаються до матеріалів Берлінського історичного музею, де зберігаються облікові дані на культурні цінності, вивезені з окупованих територій.
Окремою болючою темою залишаються спецфонди музею. У них зберігалися роботи репресованих митців, і саме ці колекції під час війни виявилися найбільш незахищеними. Вони не підлягали евакуації, що зробило їх легкою здобиччю для нацистів.
За словами Литвинець, приблизно 80 творів були вивезені з музею та демонструвалися в Європі під ярликом “дегенеративного мистецтва Східної Європи”. Після завершення війни частину з них вдалося повернути, але масштаб втрат виявився значно більшим.
Загалом музей недорахувався понад 60 тисяч одиниць зберігання. Йдеться про живопис, скульптуру, ікони та предмети декоративного мистецтва. Назад до колекції повернулися лише 282 твори.
Під час пошуків, зазначає керівниця установи, відкриваються складні й часто суперечливі історії окремих робіт. Частина з них опинилася у приватних колекціях у країнах Європи та США. Інші досі зберігаються в музеях Росії та Білорусі.
Іноді власники усвідомлюють, що володіють викраденими об’єктами, однак процес повернення ускладнюється через прогалини в правовому регулюванні.
“Це має бути не ініціатива окремих дослідників, а системна державна політика, закріплена на законодавчому рівні”, – наголосила Юлія Литвинець.
Вона також звернула увагу, що сучасна війна знову створює загрозу для музейних колекцій. Захист культурної спадщини сьогодні, за її словами, є прямим продовженням боротьби за історичну пам’ять України.
Коментарі