Бельгійські політики та ключові гравці фінансового сектору опинилися під цілеспрямованим тиском російської розвідки. Мета кампанії – змусити Брюссель заблокувати використання заморожених російських активів для підтримки України.
За даними європейських спецслужб, йдеться про системну програму залякування, яка зачепила як посадовців, так і керівників фінансових інституцій. Особливу увагу Москва приділяє Бельгії – країні, від якої значною мірою залежить доля одного з ключових фінансових рішень Євросоюзу.
Європейські лідери нині обговорюють у Брюсселі можливість надання Україні масштабного кредиту під заставу російських державних активів. Це фінансування вважають критично необхідним для забезпечення обороноздатності Києва у 2026–2027 роках.
Європейські посадовці підтверджують: кампанію координує військова розвідка РФ – ГРУ. За їхніми оцінками, Москва застосовує тактику персонального тиску, намагаючись вплинути на ухвалення політичних і фінансових рішень.
Чому саме Бельгія
Бельгія стала ключовою мішенню не випадково. Саме у брюссельському депозитарії Euroclear зосереджено близько 185 млрд євро з приблизно 210 млрд євро заморожених активів Центрального банку РФ, що перебувають у межах ЄС.
Євросоюз розглядає можливість надання Україні першого траншу кредиту обсягом до 90 млрд євро, забезпеченого цими активами. Водночас Бельгія наполягає на чітких юридичних гарантіях, зокрема щодо повного відшкодування можливих збитків Euroclear у разі судових позовів з боку Росії.
Москва ж публічно називає використання активів «крадіжкою» та вже намагається стягнути з Euroclear близько 230 млрд доларів компенсації через російські суди.
Погрози керівництву Euroclear
За інформацією медіа, погрози надходили безпосередньо на адресу генеральної директорки Euroclear Валері Урбен та інших топменеджерів компанії. Сам депозитарій утримується від публічних коментарів, наголошуючи, що всі загрози розглядають із максимальною серйозністю у взаємодії з компетентними органами.
Раніше бельгійські ЗМІ повідомляли, що Урбен уже понад рік користується послугами особистої охорони.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер раніше прямо заявляв, що Москва дала зрозуміти: у разі конфіскації активів «наслідки для Бельгії будуть відчутні дуже довго», натякаючи на можливі російські контрзаходи.
Україна критично потребує фінансування
В Україні наголошують: майбутній кредит ЄС є одним із ключових елементів фінансової стійкості держави. За оцінкою очільниці KSE Institute Наталії Шаповал, уже 2026 року Україні знадобиться близько 50 млрд доларів зовнішнього фінансування, і майже половина цієї суми наразі не забезпечена.
«Стабільні та передбачувані надходження коштів є критично важливими для закупівлі озброєння та розвитку оборонної промисловості», – наголосила Наталія Шаповал.
Експертка попереджає: без додаткової допомоги серйозні фінансові труднощі можуть виникнути вже з другого кварталу наступного року.
Водночас фахівці вважають, що використання заморожених російських активів може суттєво посилити фінансовий тиск на Москву. За оцінками, у 2026 році Росія планує спрямувати близько 38% державного бюджету на війну, водночас маючи дефіцит на рівні приблизно 70 млрд доларів.








Коментарі