Автор 
В Україні стартував ключовий етап екологічної реформи – набрав чинності закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”. Документ зобов’язує підприємства протягом трьох років подати заявки на інтегрований довкіллєвий дозвіл і надалі перейти на найкращі доступні технології та методи управління. Проте експерти застерігають: без фінансових інструментів та реальної підтримки держава може отримати не модернізовану промисловість, а її згортання.
Про можливі наслідки заявила президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок. Вона наголошує, що підприємства дійсно прагнуть до екологічного оновлення, однак фінансові можливості більшості з них у воєнних умовах украй обмежені.
Модернізація без ресурсів
Циганок пояснює, що перехід на НДТМ потребує колосальних інвестицій – від довгострокових кредитів до державних програм співфінансування. Саме такі механізми дозволили країнам Центральної Європи пройти екологічну трансформацію без втрати промислового потенціалу.
Українському бізнесу ж наразі запропоновано лише нормативні вимоги, але не інструменти для їх виконання. Це може відкрити шлях для появи так званого “екологічного секонд-хенду” – імпорту старого обладнання під виглядом модернізації та поступового закриття заводів, які не витримають навантаження.
“Ми ризикуємо втратити промисловість під вивіскою правильних європейських слів”, – застерігає експертка.
Вона підкреслює, що реформа повинна супроводжуватися підтримкою кадрів, технічними центрами, підготовкою інженерів та чіткими критеріями для контролю за технологіями, що ввозитимуться до країни.
Ключові виклики перехідного періоду
Сьогодні підприємства працюють в умовах руйнувань, нестабільної логістики та підвищених інвестиційних ризиків. Все це ускладнює будь-які довгострокові технологічні проєкти. До того ж, на ринку гостро бракує кваліфікованих інженерних спеціалістів, а контроль за екологічними стандартами залишається слабким.
Без створення реального перехідного механізму, каже Циганок, НДТМ може стати причиною закриття частини підприємств, а не їх оновлення.
“НДТМ це правильний курс. Але без часу, грошей і технічної підтримки ми ризикуємо модернізувати економіку не вперед, а вбік – шляхом зникнення підприємств, а не їх оновлення”, – підсумувала вона.
Чому закон викликав критику
Ще під час ухвалення документ став предметом дискусій серед експертів та активістів. Їхні зауваження зводилися до трьох ключових тез:
- нереалістичні терміни модернізації промисловості
- надмірний економічний тиск на бізнес
- ігнорування воєнних реалій та інвестиційної нестабільності
Для порівняння, у країнах ЄС перехід на НДТМ тривав понад два десятиліття. Україна ж повинна реалізувати реформу за сім років, і закон не містить уточнення, як саме враховується воєнний стан та його вплив на економіку.
Екологи закликають уряд виробити комплексну політику підтримки, аби декарбонізація не обернулася втратами, а стала драйвером розвитку української промисловості.
Коментарі