Науковці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника зафіксували незвичну поведінку видр. Тварини не лише активно полюють біля Прип’яті, а й демонструють властиву їм кмітливість – граються і жонглюють камінцями просто на березі.
Полювання на Прип’яті
Фахівці розповідають, що під час спостереження видра кілька разів пірнала біля берега, з’являлась на поверхні й щось хрумко поїдала. Подібні сцени для цієї місцевості не рідкість – видра вважається одним із постійних мешканців заповідника, хоча її непросто помітити.
“Днями нашим науковцям вдалося поспостерігати за справжньою мисливською рутиною на березі Прип’яті у виконанні видри”, – зазначили дослідники.
Спритний хижак із “почуттям гумору”
Видра – доволі велика тварина з гнучким тілом, масою 5–10 кг та довжиною до метра. У заповіднику вони формують невеликі групи й активно спілкуються різними звуками. Їхній раціон складається переважно з риби, раків та водяних безхребетних, але за потреби можуть полювати й на дрібних птахів чи гризунів.
Взимку видри змінюють поведінку – більше часу проводять під кригою, частіше виходять на сушу. Саме тут, на березі, вони дозволяють собі ігри, які дивують навіть досвідчених зоологів. Тварини ковзають по льоду, граються одна з одною та жонглюють дрібним камінням, що тримають на животі або лапами.
Життя заповідника: не лише видри
У Чорнобильському заповіднику регулярно фіксують активність рідкісних та потайних видів. Раніше тут відзняли борсука, що виходить переважно вночі та облаштовує складні багаторівневі нори. Також цього року науковці повідомили про появу синиці довгохвостої, яка будує у заростях характерні сферичні гнізда.
Сцени з життя видр нагадують, що природа зони відчуження продовжує розвиватися і наповнюється несподіваними проявами дикої фауни.







Коментарі