Автор 
Питання Криму не може зводитися лише до дипломатичних формул чи переговорних конструкцій. Про це на пленарному засіданні IV парламентського саміту Кримської платформи у Швеції заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, наголосивши: будь-які розмови про припинення війни мають включати тему прав корінних народів півострова.
Свій виступ Чубаров побудував навколо ключової тези – кримськотатарський народ має природне й невід’ємне право бути згадуваним у кожній дискусії про долю Криму. Він нагадав, що саме з окупації півострова у лютому 2014 року почалася нинішня російсько-українська війна.
“Крим – не просто територія на мапі. Це колиска, це дім, це серце й душа корінного кримськотатарського народу… Жодні переговори про припинення війни не можуть відбуватися поза реальним обговоренням майбутнього кримськотатарського народу”, – наголосив Чубаров.
Він підкреслив, що розмова про Крим не може бути абстрактною чи відірваною від теми територіальної цілісності України. На його переконання, статус півострова нерозривний з гарантіями прав корінних народів, яких Росія системно переслідує.
“Неприйнятно розглядати статус Криму окремо від прав кримськотатарського народу, який є законним господарем цієї землі. Коли світові лідери говорять про Крим, вони зобов’язані говорити й про право кримських татар на землю та самовизначення у складі України”, – сказав голова Меджлісу.
Питання безпеки та звільнення політв’язнів
Чубаров нагадав про потребу у чітких гарантіях, які б дозволили кримським татарам жити в безпеці попри триваючу окупацію. Серед ключових тем – негайне звільнення українських громадян, яких Росія тримає за політичними мотивами, та скасування заборони на діяльність Меджлісу.
“Маємо говорити про гарантії безпеки, про звільнення політв’язнів і про відновлення представницьких інститутів корінного народу”, – підкреслив він.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, з початку окупації зафіксовано 473 випадки політично мотивованих переслідувань, з них 268 стосуються кримських татар. Є також понад 70 непублічних випадків за бажанням родин. Водночас вдалося звільнити або знайти 86 людей, які зникли після 2022 року.
Суспільна небезпека окупації та вимога справедливого миру
У виступах учасників саміту неодноразово звучала думка про пряму залежність між подальшою агресією Росії й відсутністю рішучих міжнародних дій. Особливо гостро цю проблему окреслив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
“Коли депортують дітей, асимілюють їх або не повертають – це злочин, яким можуть маніпулювати й впливати на громадську думку. Ми маємо говорити і про утиски корінних народів, і про геноцид українського народу. Якщо ми не зупинимо Росію, вона продовжить агресію проти всього світу”, – зазначив Барієв.
Учасники саміту також нагадали, що повернення викрадених українських дітей стало одним із ключових меседжів цьогорічної Кримської платформи, а відмова від будь-якої легітимізації російської окупації залишається базовою умовою для будь-яких мирних домовленостей.
Обговорення у Стокгольмі окреслили спільну позицію міжнародних партнерів – майбутнє Криму має розглядатися лише у контексті деокупації, відновлення прав корінних народів і гарантій безпеки для всіх українських громадян.
Коментарі