Автор 
Після двох десятиліть невдалих пошуків біологи знову натрапили на рідкісний вид сезонної риби Moema claudiae, який вважали вимерлим. Вона з’явилася у маленькому дощовому ставку посеред лісу в Південній Америці, повернувши надію на її збереження.
Moema claudiae багато років залишалася невловимою – у місцях, де колись жила, її не бачили десятиліттями. Вид внесли до списку таких, що зникають, а спроби знайти хоча б одну особину не давали результатів. Усе змінилося, коли дослідники Хайнц Арно Драуерт і Томас Отто Літц натрапили на живу популяцію у тимчасовому водоймищі, схованому в лісовому масиві. Їхнє відкриття описали у журналі Nature Conservation.
“Для мене повторне відкриття Moema claudiae – це щось особливе. Тепер у нас є шанс зберегти цей вид у дикій природі. Я також радий, що професор Вілсон Коста назвав його на честь своєї дружини Клаудії, і хочу подякувати йому за багаторічну співпрацю та підтримку”, – сказав Літц.
Цей вид риб живе у швидкоплинному циклі. Moema claudiae з’являються лише під час сезонних дощів: вони стрімко розмножуються, відкладаючи стійкі до висихання яйця в мулі, а потім зникають разом із тимчасовими водоймами. Нове покоління повертається тільки після наступної зливи.
Біологи попереджають, що така стратегія виживання працює лише тоді, коли ландшафт лишається недоторканим. Людська діяльність – осушення, вирубка, забруднення та розорювання територій – руйнує невеликі водойми, у яких дозрівають яйця цих риб. Болівія за 25 років втратила майже 10 мільйонів гектарів лісів, що серйозно скорочує площу мікроболотних екосистем.
Учені називають Moema claudiae “екологічними індикаторами”. Наявність цих риб свідчить про те, що природний ландшафт ще зберігає здатність функціонувати належним чином. Окрім цього, вони є еволюційними оригіналами – втрата однієї популяції може поставити під загрозу майбутнє всього роду.
У кінці науковці звертають увагу й на інше питання, яке цікавить багатьох: чи мають риби язик. Дослідники пояснюють, що у більшості видів замість язика є базигіал – кісткова пластина на дні рота. Вона нагадує язик формою, але не має м’язів, смакових рецепторів і майже не рухається.
Історія з Moema claudiae демонструє – навіть види, що зникли з очей на десятиліття, можуть повернутися, якщо природні екосистеми зберігають хоча б частину свого первісного вигляду.
Коментарі