Автор 
Роман Сіроштаненко, житель Макіївки, провів п’ять років у полоні, допомагаючи українським військовим під час окупації. Під час його утримання в російському полоні він став жертвою жорстоких катувань. Незважаючи на це, Роман не шкодує про свій вибір, адже його інформація була важливою для ЗСУ.
“Я гадав, що мене просто вб’ють, але не вбили. Проте не шкодую — ми стільки зробили. Що стріляє, звідки, калібр — це максимально швидко було відомо українським військовим”, — розповідає Роман.
До 2014 року Роман жив звичайним життям, працюючи на шахті. Однак із початком окупації Донбасу, його життя різко змінилося. Він вирішив залишитися у своєму місті та допомагати українським військовим, за що був заарештований та засуджений на 12 років.
Чому залишився в окупації
Роман вирішив залишитися в Макіївці, оскільки розумів, що “референдум” був лише частиною плану Росії. Він шукав можливості для передачі інформації українським військовим, і йому вдалося знайти однодумців.
Тривалий період боротьби
До 2018 року Роман передавав інформацію про рух техніки та важливі об’єкти, що допомогло ЗСУ. Водночас він продовжував працювати на шахті, поки підприємство не стало підконтрольним окупантам.
“До пальців і геніталій підключали дроти, били струмом”, — згадує Роман про катування під час полону.
Затримання та тортури
У квітні 2020 року Роман був затриманий під час поїздки на роботу. Окупанти знали про його діяльність і почали катувати його, використовуючи радянський телефон для бивства струмом.
Спочатку його звинуватили у шпіонажі, але не змогли знайти доказів. Тортури не припинялися, і Роман був змушений підписати фальшиві документи, що призвело до його ув’язнення.
Умови в полоні
Перший місяць Роман провів у ізоляторі, але потім його переміщали в підвали для катувань. Йому підключали дроти до пальців і геніталій, піддаючи його жорстоким тортурам.
Роман був засуджений у 2021 році та отримав 12 років. Його ув’язнення було частиною політики Росії щодо жорсткої репресії проти тих, хто намагався допомогти Україні.
Про обмін та життя після полону
У серпні 2025 року Роман був обміняний, і на волі його зустріли з обіймами та прапорами. Українська сторона надала йому необхідну медичну допомогу та реабілітацію. Роман зараз живе в Тернопільській області, де планує облаштувати своє житло та нове життя після полону.
“Зараз я живу на Тернопільщині, і це зовсім інше життя порівняно з тим, що було в Макіївці,” — поділився він.
Незважаючи на складнощі, Роман впевнений, що його вибір допомогти Україні був правильним. Він зізнається, що навіть через усі тортури він не шкодує про те, що зробив.
Коментарі