Автор 
Британсько-українська письменниця Марина Левицька, відома завдяки своєму дебюту українською мовою “Коротка історія тракторів”, померла на 79-му році життя після тривалої хвороби, яка вразила її мозок. За словами родичів, вона залишила після себе партнера Дональда Сассуна та доньку Соню.
Агент письменниці, Білл Гамільтон, підтвердив її смерть і поділився спогадами про Левицьку, описавши її як людину з “унікальним комічним чуттям” та сильним відчуттям соціальної справедливості.
“Марина здивувала світ своїм першим романом, який став бестселером. Її комічний стиль, з фарсовими елементами, переплітався з глибоким відчуттям соціальної відповідальності”, – поділився агент Левицької.
Колишня редакторка Джульєтта Аннан підкреслила, що Марина була “одним з справжніх оригіналів”, котра поєднувала кумедність, тепло і ексцентричність, а також високу політичну активність у найкращому сенсі.
Рут Деллер, яка викладала Марині Левицькій у Шеффілд-Халламі, згадує її як “життєрадісну, балакучу, дуже товариську і кумедну” людину, чий комедійний стиль відображався в її книгах. За її словами, Левицька завжди вміла торкатися серйозних тем, але робила це з легкістю і гумором.
Про Марину Левицьку
Марина Левицька народилася в 1946 році в таборі для біженців у Німеччині. У дитинстві вона переїхала до Англії. Її перший роман “Коротка історія тракторів”, опублікований у 2005 році, став міжнародним бестселером, перекладеним 35 мовами, і здобув премію Вудхауса за комікси.
Серед інших її творів — романи “Два фургони”, “Ми всі зроблені з клею”, “Різні живі та мертві домашні тварини” та “Спадщина Любеткіна”. Останній роман Левицької, “Хороший, поганий і трохи дурний”, побачив світ у 2020 році.
Протягом останніх років письменниця боролася з рідкісним неврологічним захворюванням — множинною системною атрофією. У 2020 році, в інтерв’ю для The Guardian, вона зазначила: “Я почала залежати від друзів і доброти незнайомців… Однією з переваг цього захворювання є можливість бачити людей у їхній найкращій формі”.
Коментарі