Автор 
7 листопада на Netflix вийшла нова стрічка Гільєрмо дель Торо — адаптація культового роману Мері Шеллі “Франкенштейн”. Цей твір, написаний у 1818 році, став основоположним для готичної літератури та наукової фантастики. Роман породив безліч екранізацій та інтерпретацій, що зробили його не лише класикою, а й важливою частиною англомовного літературного канону. Від “Герберта Веста, реаніматора” Лафкрафта до “Шоу жахів Рокі Горора” — “Франкенштейн” надихнув безліч митців і досі актуальний. У рецензії Олександри Поворозник для Суспільне Культура розглядається новий погляд Гільєрмо дель Торо на цей класичний сюжет.
Ми живемо в постмодерному світі, де класика отримує нове життя
Історія створення роману “Франкенштейн” також стала легендою: у 1816 році, під час похмурого дощового літа, коли виверження вулкана Тамбора значно охолодило Європу, письменники Персі Шеллі, Мері Годвін (майбутня Шеллі), лорд Байрон та Джон Полідорі розважалися створенням страшних історій. Саме під час цього літнього відпочинку Мері Шеллі почала писати те, що пізніше стало основою її знаменитого роману.
Гільєрмо дель Торо: готичний стиль і нове трактування
Для Гільєрмо дель Торо “Франкенштейн” — це більше, ніж історія про монстра, створеного людськими руками. Режисер, відомий своїми готичними фільмами, такими як “Лабіринт Фавна” та “Крімсон Пік”, вкладає у свою адаптацію глибокі особисті мотиви. У центрі його трактування — не тільки боротьба з амбіціями творця, але й драматичний конфлікт батьківства. Віктор Франкенштейн (Оскар Айзек) — не лише вчений, що намагається перевершити самого Бога, а й син, що намагається визнати та позбутися образи свого холодного батька.
Нова роль Джейкоба Елорді: “Потворний” монстр з глибокою душею
Важливою частиною цієї адаптації є інтерпретація Створіння, роль якого виконує Джейкоб Елорді, відомий своєю роллю Нейта у серіалі “Ейфорія”. У цьому фільмі він пропонує монстра, який не лише боїться світу, але й прагне любові та справедливості. Створіння дель Торо має свої переконання і надії, з чого виникає його неймовірно людяний образ. Ця роль стала новим творчим проривом для Джейкоба, показавши йому можливості в драматичних і глибоких образах.
Тематичні зміщення: аб’юзивне батьківство і подолання поколінь
У своїй адаптації дель Торо розширює тему “гри в Бога”, фокусуючи увагу на батьківських стосунках. Віктор, який створює життя, але не здатен на справжню турботу про своє створіння, є яскравим прикладом аб’юзивного батьківства. Дель Торо майстерно показує, як цей патерн наслідується з покоління в покоління. Це новий погляд на класичну історію, де не тільки наука та амбіції, але й емоційний фон зумовлюють трагічний розвиток подій.
Готична естетика та відсутність кінотеатрального прокату
Як завжди, візуальна складова фільму є важливою для Гільєрмо дель Торо. Технічно довершена стрічка вражає деталями — від архітектури до костюмів. Однак, як зазначають критики, обмежений кінотеатральний прокат через Netflix значно зменшує можливості глядачів насолодитися цією витвором мистецтва на великому екрані. Для фільму, який варто було б побачити в кінотеатрах, це велика втрата, адже деталі та майстерне освітлення виглядають справжнім знущанням на маленькому екрані.
Висновок
Адаптація Гільєрмо дель Торо надає новий погляд на “Франкенштейна”, змінюючи традиційний наратив про амбіції і покарання на глибоку емоційну історію про відносини батька та сина. Завдяки винятковій грі Джейкоба Елорді та унікальному візуальному стилю дель Торо, цей фільм є однією з найбільш значущих адаптацій класичного твору. Однак, вирішення питання з прокатом фільму на стрімінговій платформі замість широкого прокату залишається питанням, яке варто обговорювати.
Коментарі