Автор 
Кримчанин Марк Давидов вже шість років відбуває покарання в колонії суворого режиму в Росії за обвинуваченням у підтримці сирійського угруповання, яке на момент його арешту навіть не вважалося терористичним у РФ. Справу називають сфабрикованою, а вирок — політично вмотивованим.
Його затримали у липні 2019 року в російському Краснодарі, коли він разом із родиною прямував у відпустку до Туреччини. Згодом військовий суд у Ростові-на-Дону засудив чоловіка до 18 років позбавлення волі, визнавши винним за п’ятьма статтями кримінального кодексу РФ. Проте рідні, правозахисники та сам Марк наполягають: він не мав наміру фінансувати тероризм — він просто допомагав постраждалим під час війни в Сирії.
Арешт і звинувачення: випередження “терористичного” статусу
Марк Давидов родом з Алушти. 11 липня 2019 року його затримали в аеропорту Краснодара. Через кілька місяців йому інкримінували участь у діяльності та фінансуванні терористичної організації “Хайят Тахрір аш-Шам”. Проте юридичний парадокс у тому, що ця структура була визнана терористичною в Росії лише 4 червня 2020 року — майже через рік після затримання Марка.
Його сестра Ольга Кузнецова наголошує: брат ніколи не брав участі в бойових діях і не мав зв’язків із бойовиками. Він переймався гуманітарною ситуацією в Сирії, де страждали мирні мешканці від дій режиму Башара Асада, і допомагав збирати кошти, як вважав — для цивільних.
“Його звинуватили без жодного прямого доказу. Це була допомога людям, а не терористам”, — говорить Ольга.
Суд і вирок
Справу слухав Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону. Суддівська колегія на чолі з Станіславом Жидковим засудила Давидова до 18 років позбавлення волі. Перші два роки — у тюрмі, далі він має відбувати строк у колонії суворого режиму. Звинувачення включало участь у терористичній діяльності, фінансування тероризму, пособництво та підготовку до скоєння злочину.
У суді Марк не визнав провину. Він пояснював, що надавав технічну допомогу у створенні електронних гаманців, з яких нібито йшли перерахування. За його словами, йшлося про гуманітарну підтримку — не більше.
Після вироку Марка етапували до колонії №3 в місті Скопін Рязанської області.
Родина і життя за ґратами
На момент арешту у Марка залишилися вдома троє малолітніх дітей. Під час обшуку, який провели силовики в присутності дітей, дружина не могла навіть захистити малюків від психологічного тиску. Марк прийняв іслам після одруження з кримською татаркою, а родина залишалася в Криму після його окупації у 2014 році, сподіваючись зберегти дім і єдність.
Попри неволю, Давидов намагається не втрачати гідності. У колонії він пише вірші, малює, допомагає іншим ув’язненим опанувати молитву. В листах до рідних Марк порівнює свою долю з долею діда, якого після полону у Другій світовій радянська влада вислала до Сибіру.
“Статтю свою дали мені, як діду моєму змогли”, — написав Марк у одному з віршів.
Нові реалії Сирії і стара російська “правда”
Після краху режиму Асада в грудні 2024 року, Сирією на перехідний період почав керувати Абу Мухаммад аль-Джулані — лідер “Хайят Тахрір аш-Шам”. Іронічно, що саме в цей час Володимир Путін підписав закон про виключення організації з переліку терористичних на території РФ.
За інформацією ISW, Кремль планує вести офіційний діалог з новим керівництвом Сирії. Водночас Марк Давидов продовжує відбувати вирок, заснований на нібито причетності до тепер уже “не терористичної” організації.
У колонії Марк познайомився з іншим українцем — журналістом із Херсонщини Сергієм Цигіпою, якого також засудили до тривалого ув’язнення за “шпигунство”. Саме він порадив родині Марка не мовчати, розповісти історію публічно та звернутися до правозахисників.
Сестра Ольга досі бореться за звільнення брата:
“Ми віримо, що правда переможе, і Марк повернеться додому. Але зараз він залишається заручником репресивної системи, яка знищує людей за переконання”.
Коментарі