Автор 
У Хмельницькому 18 липня відбулась 154-та акція “Поверніть героїв з полону”. Попри сильну зливу, на центральну площу міста вийшли десятки людей — родичі полонених, безвісти зниклих військових, волонтери й небайдужі мешканці.
Захід організувала координаторка ініціативи Наталія Кошай, яка разом з іншими учасниками щотижня збирається, аби нагадати про долі захисників, що досі перебувають у неволі або зникли безвісти.
“Стою тут, бо чекаю коханого чоловіка”
Вікторія приїхала на акцію з Кам’янця-Подільського. Її чоловік зник безвісти на Харківщині у травні 2025 року. Незважаючи на погану погоду, вона вирішила приїхати до Хмельницького:
“Наші захисники стоять за нас під дощем, снігом, у вогні. Тому й я стою тут, попри зливу. Буду стояти, поки не обійму свого чоловіка”.
“Пішов на завдання і не повернувся”
Інша учасниця акції, Людмила з села Гвардійське Хмельницького району, втратила зв’язок із сином у травні. Він служив на Донеччині й зник після бойового завдання:
“Останнє, що він мені казав: ‘Все буде добре. Все буде Україна’. Але з 16 травня про нього нічого не чутно. Їду на кожну акцію з надією почути хоча б одне слово про сина. Бо ця невідомість знищує”.
“Хочемо, щоб нас почули”
Світлана приїхала з Волочиська. Її чоловік зник безвісти у квітні 2025 року:
“Я тут, бо маю надію, що суспільство не залишиться байдужим. Ми з чоловіком були постійно на зв’язку. Востаннє говорили 26 березня. Наступного дня він вийшов на завдання — і тиша. Ніхто нічого не каже. Моя дитина чекає на батька”.
Організатори зазначили, що такі зустрічі важливі не лише для моральної підтримки родин, а й для того, щоб тема військовополонених і зниклих не зникала з порядку денного суспільства. Наступну акцію в Хмельницькому заплановано на 25 липня.
Коментарі