Автор 
Парламент проголосував за запуск Українського національного пантеону за прискореною процедурою. За ухвалення законопроєкту №15360 віддали голоси 287 депутатів. Одразу після цього 282 обранці підтримали негайне скерування документа на підпис голові ВР Руслану Стефанчуку, а згодом — президенту Зеленському. Ініціативу зареєстрували в стінах парламенту 28 червня, під час відзначення Дня Конституції.
Створений комплекс отримає статус об’єкта державної власності, який заборонено передавати в оренду або приватизувати. Місце для зведення меморіалу дозволили обирати навіть у межах історичних ареалів чи на територіях природно-заповідного фонду без зміни цільового призначення землі. Відкритий конкурс визначить проєкт споруди, а державний бюджет візьме на себе витрати.
Документ чітко окреслює категорії діячів, які можуть бути вшановані:
- Гетьмани та князі Русі.
- Президенти УНР, ЗУНР та сучасної України, окрім усунутих через імпічмент.
- Командувачі армії УНР, Галицької армії, “Карпатської Січі”, УПА та ЗСУ часів боротьби за незалежність.
Пошану зможуть отримати також науковці, митці та нобелівські лауреати, чия діяльність пов’язана з Україною. Автори ініціативи встановили заборону на вшанування осіб, засуджених за злочини проти миру або безпеки держави, а також тих, хто потрапляє під дію декомунізаційного законодавства чи заборону російської імперської символіки. Жорсткі правила.
Перепоховання дозволяється лише у виняткових випадках, наприклад, якщо могила за кордоном або їй загрожує знищення. Крім того, має минути два десятиліття від смерті особи, хоча в окремих ситуаціях цей термін дозволяється скоротити. Рішення щодо кожного імені прийматиметься виключно окремим законом парламенту після висновку спеціальної дорадчої комісії та згоди родичів.
Церемоніальна частина передбачає військові почесті, участь вищого керівництва держави та включення візитів до пантеону у державний протокол. За будь-яку наругу передбачена відповідальність. Галина Михайлюк наголосила, що пантеон стане символом національної пам’яті та консолідації суспільства.
“Метою даного законопроєкту є подальше формування та реалізація державної політики загальнонаціональної пам’яті, створення належних умов для гідного вшанування найвидатніших діячів української історії, культури, науки, державотворення та визвольної боротьби. Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам’яті та пошани тих, хто своєю працею, талантом та жертовністю творив Україну”.
Володимир В’ятрович підтримав ініціативу, назвавши пантеон аналогом європейських меморіалів. Він пояснив: високий поріг входу, що включає експертну комісію та голосування в Раді, унеможливить девальвацію статусу цього місця. Важлива деталь.
Навесні 2026 року відбулася фахова нарада під головуванням Кирила Буданова. Вже зараз вдалося ідентифікувати 98 видатних українців у 21 країні світу. Ідеї про створення пантеону висловлювали ще Ющенко та Порошенко, проте реальні кроки парламент зробив лише зараз. Складний шлях.
Внесення закону викликало певну стурбованість у польських урядовців. Деякі з них побоюються впливу на міждержавні стосунки. В’ятрович відповів на це спокійно.
Він підкреслив, що Україна самостійно визначатиме власних героїв. Раніше редактор Rzeczpospolita пропонував список зі 17 осіб, включаючи Пілсудського, що здивувало частину українців. Це питання не є предметом перемовин. Власна позиція.
Коментарі